-
1 знати з досвіду
-
2 experience
1. n1) (життєвий) досвід2) досвідченістьa man of experience — досвідчена людина; кваліфікований працівник
3) досвід роботи; стаж4) випадок, пригода5) pl знання6) кваліфікація, майстерність7) враження, переживання8) випробування, експеримент2. v1) зазнавати, переживати; відчувати2) випробовувати3) знати з досвіду* * *I n1) ( життєвий) досвід2) досвідченість; досвід роботи; стаж3) випадок, пригода; враження, переживанняII v1) випробувати, довідатися з досвіду2) зазнавати, переживати, відчувати -
3 by
1. n заст.населений пункт; село; місто2. adv1) мимо, повз2) поблизу, поруч3) осторонь4) амер., розм.come by — зайди, як проходитимеш мимо
5) крім тогоby and by — а) незабаром; б) негайно, відразу
by and large — амер. загалом кажучи, в цілому
3. prep1) у просторовому значенні вказує на:а) близькість — коло, біля, при; поруч, уздовжto sit by smb. (by smb.'s side) — сидіти поруч з кимсь
б) проходження повз певне місце або предмет — повз, мимо, через2) у часовому значенні вказує на наближення до певного строку, моменту тощо — до, наby then — на той час, до того часу
3) вказує на автора або дійову особу; передається орудним або родовим відмінкомa book by Shevchenko (Tolstoy, Shakespeare) — книжка, написана Шевченком (Толстим, Шекспіром); книга Шевченка (Толстого, Шекспіра)
4) вказує на засіб пересування; передається орудним відмінком, а також словами на, через, за допомогою, поby train — поїздом, на поїзді
by the dozen — дюжинами, на дюжини
6) вказує на причину, джерело — через, від, з, за допомогою, шляхомto perish by starvation — загинути (померти) від голоду
7) вказує на відповідність, погодженість — згідно з, відповідно до, по, за, зby agreement — згідно з договором, за договором
9) вказує на характер дії — по, за, відповідноby chute, by gravity — самопливом
one by one — по одному, один за одним
day by day — день за днем, щодня
by good luck, by fortune — на щастя
by dint — за допомогою, шляхом
by large — амер. взагалі кажучи, в цілому
by the way, by the bye — до речі, між іншим
* * *I a2) другорядний, необов'язковийII adv1) мимо2) близько, поруч3) убік4) надає дієсловам to put, to set, to lay значення відкладати5) aмep. усередину, у дім6) заст. крім тогоby and by — незабаром; заст. негайно; відразу
by and large — aмep. загалом кажучи
III prepby the by — до речі, між іншим
1) у просторовому значенні вказує на місцезнаходження поблизу чого-небудь біля, поруч, при, на рух повз або уздовж предмета мимо; уздовж рух, проходження через який-небудь пункт через2) у часовому значенні вказує на наближення до якого-небудь строку або обмеження яким-небудь строком до, на, під ( кінець)by the time that... — на той час, коли... протягом
3) указує на діяча ( часто після дієслова в пасиві); за відсутності дієслова передається орудн. відмінком, a; тж.; poд. відмінком засіб, знаряддя за допомогою; передається тж. орудн. відмінком4) указує на спосіб пересування, пересилання е т. п. по, на; передається тж. орудн. відмінкомby bus — автобусом характер дії, умови або супровідні обставини, за яких вона відбувається; у сполученні з іменником часто передається прислівником
5) указує на особу, в інтересах або на користь якої відбувається дія стосовно6) указує на відповідність чому-небудь або співвіднесеність із чим-небудь по, з, за, підby your permission — з вашого дозволу батьківство, рідко материнство від
7) указує на міри ваги, довжини, об'єму, за якими здійснюється продаж на, по; передається тж. орудн. відмінкомby the piece — поштучно; строк наймання або спосіб оплати to pay by the month платити щомісячно
8) указує на причини, джерело від, з, поby far, by much — набагато множник або дільник на
six divided by two — шість, поділене на два віднесення суми в кредит рахунку на, в
10) в адресах, назвах населених пунктів з11) указує на відхилення стрілки компаса або рух на північ, південь мop. з диферентомby the stern — з дифферентом на корму; на кормі; кормою вперед вiйcьк. виражає команду
12)by dint of — шляхом, за допомогою ( чого-небудь)
13) один, без сторонньої допомоги -
4 experience
1) досвід, досвідченість, кваліфікація, стаж ( роботи), майстерність; випадок2) знати з досвіду; зазнавати, випробувати• -
5 by
I a2) другорядний, необов'язковийII adv1) мимо2) близько, поруч3) убік4) надає дієсловам to put, to set, to lay значення відкладати5) aмep. усередину, у дім6) заст. крім тогоby and by — незабаром; заст. негайно; відразу
by and large — aмep. загалом кажучи
III prepby the by — до речі, між іншим
1) у просторовому значенні вказує на місцезнаходження поблизу чого-небудь біля, поруч, при, на рух повз або уздовж предмета мимо; уздовж рух, проходження через який-небудь пункт через2) у часовому значенні вказує на наближення до якого-небудь строку або обмеження яким-небудь строком до, на, під ( кінець)by the time that... — на той час, коли... протягом
3) указує на діяча ( часто після дієслова в пасиві); за відсутності дієслова передається орудн. відмінком, a; тж.; poд. відмінком засіб, знаряддя за допомогою; передається тж. орудн. відмінком4) указує на спосіб пересування, пересилання е т. п. по, на; передається тж. орудн. відмінкомby bus — автобусом характер дії, умови або супровідні обставини, за яких вона відбувається; у сполученні з іменником часто передається прислівником
5) указує на особу, в інтересах або на користь якої відбувається дія стосовно6) указує на відповідність чому-небудь або співвіднесеність із чим-небудь по, з, за, підby your permission — з вашого дозволу батьківство, рідко материнство від
7) указує на міри ваги, довжини, об'єму, за якими здійснюється продаж на, по; передається тж. орудн. відмінкомby the piece — поштучно; строк наймання або спосіб оплати to pay by the month платити щомісячно
8) указує на причини, джерело від, з, поby far, by much — набагато множник або дільник на
six divided by two — шість, поділене на два віднесення суми в кредит рахунку на, в
10) в адресах, назвах населених пунктів з11) указує на відхилення стрілки компаса або рух на північ, південь мop. з диферентомby the stern — з дифферентом на корму; на кормі; кормою вперед вiйcьк. виражає команду
12)by dint of — шляхом, за допомогою ( чого-небудь)
13) один, без сторонньої допомоги -
6 испытывать
испытать1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.* * *несов.; сов. - испыт`ать1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)\испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение
\испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)
\испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́
\испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим
-
7 know-how
ком. 1. ноу-хау; виробничий досвід; секрети виробництва; практичні знання; знання справи; досвідченість; 2. науково-технічні знання наявна користь, яку підприємство, організація і т. ін. має у вигляді обізнаності, новаторства, випереджаючої досвідченості (expertise) свого керівництва (management) та своїх працівників (employee), що надає їм конкурентну перевагу над суперниками; ♦ ноу-хау є видом нематеріального активу (intangible asset)═════════■═════════business know-how досвідченість у ділових справах • ділова досвідченість; financial know-how фінансова досвідченість • фінансове ноу-хау; foreign know-how закордонне ноу-хау • закордонний досвід; general know-how загальне ноу-хау • загальна досвідченість; industrial know-how промислова досвідченість; managerial know-how досвідченість у керівництві • керівний досвід; manufacturing know-how виробнича досвідченість; marketing know-how досвідченість в оволодінні ринком; professional know-how професійна досвідченість • професійний досвід • досвідченість професіонала; scientific know-how наукова досвідченість • науковий досвід; technical know-how технічна досвідченість • технічний досвід • технічне ноу-хау; technological know-how технологічна досвідченість═════════□═════════know-how activity обмін виробничим досвідом; know-how contract угода про передачу ноу-хау • ліцензійний договір на ноу-хау; know-how owner власник ноу-хау; know-how put into practice ноу-хау, застосовуване на практиці; to acquire know-how здобувати/здобути ноу-хау • набувати/набути досвіду • здобувати/здобути досвідченість; to develop know-how удосконалювати/удосконалити досвід; to gain know-how набувати/набути досвіду • здобувати/здобути досвідченість; to have know-how мати досвідченість • мати досвід; to require technical know-how потребувати технічного ноу-хау • потребувати технічного досвіду • потребувати технічної досвідченості; to use know-how використовувати/використати досвідченістьknow-how ‡ A. assets (383)═════════◇═════════ноу-хау < англ. know-how — знати, як (СІС: 472)▹▹ expertise▹▹ goodwill* * *"ноу-хау"; виробничий досвід і знання; виробничі секрети -
8 опытный
I. 1) (основанный на опытах) досвідний, експериментальний; (служащий для опытов) спробний;2) -ный в своём деле - вправний, досвідний, досвідчений в чому, свідомий справи, битий. [Майстерно зроблено - знати вправну руку. Лоцман досвідний, тямущий вельми (Куліш). Досвідчене око лікареве відразу побачило, що слабий не житиме. Хоч якого битого господаря перейде (Свидн.)];3) (в смысле житейского опыта) досвідчений, бувалий, битий. [За те, що я ще молодий і мало досвідчений, не погордуйте ви порадою моєю (Грінч.). Не питай старого, а питай бувалого]. -ный человек - бувалець (- льця), (вульг.) бувайло.II. дослідний. -ное поле, -ная станция - дослідне поле, дослідна станція.* * *1) ( обладающий опытом) досві́дчений, до́свідний2) ( основанный на опыте) до́свідний3) (относящийся к опыту, служащий для производства исследований) до́слідний; ( пробный) спро́бний; ( экспериментальный) експеримента́льний -
9 know
1. nзнанняto be in the know — розм. бути обізнаним; бути в курсі справи
2. v (past knew; p.p. known)1) знати; мати уявлення; бути в курсі справи; бути обізнанимlet me know — повідомте мене, дайте мені знати
2) мати знання, розбиратися3) уміти, мати уміння4) усвідомлювати, розуміти5) зазнати, пережитиto know smb. personally — бути особисто знайомим з кимсь
7) звич. pass. бути відомим, користуватися популярністюto be known to the world — бути відомим усьому світові; користуватися світовою популярністю
8) пізнавати, упізнавати, розпізнаватиto know smb. by smb.'s walk (by smb.'s voice) — упізнати когось по ході (по голосу)
9) відрізняти, розрізняти10) бібл. пізнатиto know how many beans make five — знати, що до чого; розумітися на чомусь
to know chalk from cheese — розуміти, що до чого
* * *I n II v(knew; known)1) знати, мати поняття або уявлення; бути в курсі справи2) знати, мати знання, розбиратися, бути досвідченим ( у якій-небудь галузі)3) уміти,4) усвідомлювати, розуміти5) зазнати, пережити6) бути знайомим ( з ким-небудь); знати ( кого-небудь); познайомитися ( з ким-небудь)7) упізнати, упізнавати; розпізнавати; відрізняти, вирізняти, розрізняти8) peл. пізнати ( жінку) -
10 Кант, Іммануїл
Кант, Іммануїл (1724, Кенігсберг, нині Калінінград - 1804) - нім. філософ. Видатне місце К. в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив і узагальнив основні проблеми філософії взагалі і особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне й апостеріорне, свобода і причинність, пізнаваність світу та її межі Г. оловна риса його вчення - проблемність і проблематичність. К. по суті зібрав класичні нерозв'язані проблеми і зробив спробу їх самостійного осмислення. Під таким кутом зору його філософія стала своєрідною системою проблем, а оскільки в його підходах до їхнього розв'язання виявилося багато суперечливого і, отже, проблемного, то його вчення в цілому стало першою ланкою нім. класичної філософи, яка прямо чи опосередковано вирішувала низку фундаментальних філософських проблем. Тому К. підставово вважають засновником нім. класичної філософії. Еволюція поглядів К. охоплює три періоди. Перший із них - докритичний, коли він займався багатьма питаннями природознавства і філософії. Найважливіші досягнення цього періоду: розробка космогонічної гіпотези і підхід до критичної філософії (в дис. "Про форму і принципи чуттєвосприйманого і умопізнаваного світу", 1770). В другий, критичний, період увага К. була зосереджена на трьох головних проблемах: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що можу сподіватися? На перше питання відповідь дала "Критика чистого розуму" (1781), на друге - "Критика практичного розуму" (1788), на третє - "Релігія в межах тільки розуму" (1793). "Критика здібності судження" (1790) мала за мету поєднати трансцендентальне і трансцендентне через естетику і телеологію. В 1793 р. намітився третій період еволюції К.— антропологічний (з листа до Штейдліна від 4 травня 1793 р.) і коло питань розширилося. Це було наслідком того, що К. розрізняв два поняття філософії: шкільне і таке, що охоплює все життя людини, всю сукупність її відношень до світу і суспільства. В "Логіці" (1800) К. до вищезазначених проблем додає четверту: Що таке людина? У цей період К. вважає, що на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія і на четверте - антропологія. Але по суті все це можна було б звести до антропології, бо три перших питання відносяться до останнього. Можливість такого віднесення у К. ґрунтується на тому, що сутність людини він вбачав у її душі, а всі без винятку здібності останньої зводяться до трьох: пізнавальної, почуття задоволення і незадоволення, бажання. К. наполягав, що друга і третя з них не вичерпуються першою. Система філософії К. є зображенням такої "системи всіх здібностей людської душі", в якій вони знаходяться в певній субординації, а знання підпорядковане вищим цілям людського існування. Саме тому К. і обмежив знання, щоб дати місце вірі, бо саме в сфері моралі і релігії зосереджуються кінцеві цілі життя. Але слід додати, що обмеження знання вірою є і зворотне обмеження віри, бо при цьому виокремлюється сфера досвіду, яка їй непідвладна, і відносно самостійна сфера моралі Ц. і обмеження загалом мають таку структуру: існують речі в собі, вони впливають на чуттєвість і викликають почуття, які, однак, не мають нічого спільного з речами в собі. Почуття впорядковуються формами споглядання - простором і часом, котрі мають апріорний характер (див. апостеріорі і апріорі). Таке поєднання породжує явища як предмет пізнання С. аме пізнання - синтез явищ і мислення та його форм - категорій, які також апріорні. Сукупністю такого знання є досвід, а мисленням, в даному застосуванні, - розсудок (див. розсудок і розум) Ч. уттєвість і розсудок передують досвіду, обумовлюють його, становлять трансцендентальні умови пізнання. За межами їх залишаються речі в собі: вони трансцендентні, непізнаванні. Але розсудок прагне осягнути і їх і перелітає по той бік досвіду, внаслідок чого перетворюється на чистий розум, тобто такий, що не поєднується з чуттєвими даними. Спроби такого осягнення породжують суперечності, яких К. виділяє три групи: антиномії, паралогізми, ідеал чистого розуму. Недолік теоретичного розуму долає практичний, моральний, який формулює основний закон - категоричний імператив - у його різних формах. Цей закон виражає свободу волі, її незалежність від чуттєвого світу, в якому живе людина. Щоб спонукати її виконувати закон і підтримати в такому виконанні, необхідні опори, підстави, які К. назвав постулатами; існують Бог, свобода волі, безсмертя душі - так відбувається перехід у сферу релігії. Предмети постулатів - це найважливіші для життя речі в собі. їх буття стверджується не знанням, а вірою. Таким чином теоретичний розум внаслідок своєї обмеженості переходить в практичний, а останній - в релігію, яка виконує також обмежену, але дуже важливу роль: моральний закон випливає не з неї, а тільки підтримується нею. Ця її обмеженість очевидна з загальної формули К., котра знайшла свій відбиток в одній із головних його праць "Релігія в межах тільки розуму". Всі види розуму і віра в сукупності становлять сутність людини, а вся система К. - антропологію.[br]Осн. тв.: "Загальна природна історія і теорія неба" (1755); "Критика чистого розуму" (1781); "Пролегомени..."(1783); "Критика практичного розуму" (1788); "Критика здатності суджень" (1790); "Антропологія з прагматичної точки зору" (1798)та ін. -
11 know
I n II v(knew; known)1) знати, мати поняття або уявлення; бути в курсі справи2) знати, мати знання, розбиратися, бути досвідченим ( у якій-небудь галузі)3) уміти,4) усвідомлювати, розуміти5) зазнати, пережити6) бути знайомим ( з ким-небудь); знати ( кого-небудь); познайомитися ( з ким-небудь)7) упізнати, упізнавати; розпізнавати; відрізняти, вирізняти, розрізняти8) peл. пізнати ( жінку) -
12 skill
1. n1) майстерність; умілість, вправність; досвідto acquire skill — здобувати досвід; оволодівати майстерністю
2) здатність, уміння3) талант, хист, здібності4) ремесло5) знання, розуміння; обізнаність2. v розм.розуміти, знати* * *[skil]n1) майстерність, мистецтво; вправність; досвід; спритність, уміння2) кваліфікація, професіяlanguage skills — мовні навички е уміння; ремесло
3) талант, дар, здібності -
13 great
1. n1) (the great) збірн. сильні світу цього; вельможні багатії2) (the great) великі письменники, класики3) pl останній екзамен на ступінь бакалавра гуманітарних наук (у Кембриджі і Оксфорді)2. adj1) великий, величезний, колосальний2) довгий3) сильний, глибокий4) великийgreat painter (writer, composer) — великий художник (письменник, композитор)
the G. War — перша світова війна
Peter the G. — Петро Великий (цар)
the G. Charter — іст. Велика хартія вольностей
5) піднесений, благородний6) пишний, розкішний7) чудовий, прекрасний8) pred. досвідчений; обізнаний; майстернийgreat bilberry — бот. лохина
great cats — леви, тигри, леопарди
great circle — мор. велике коло
great go — останній екзамен на одержання ступеня бакалавра гуманітарних наук (у Кембриджі і Оксфорді)
great grouse — орн. глухар
great Heavent!, great God!, great Lord! — о, господи!
great morel — бот. беладона
* * *I n1) ( the great) сильні світу цього; видатні письменники, класики2) pl; жapг. останній іспит на ступінь бакалавра гуманітарних наук ( у Кембриджі е Оксфорді) by /in/ the great оптом, гуртомII a1) великий; величезний, величний, колосальний; великий, значний, численний (про число, кількість, міру)a great deal, — велика кількість; довгий ( про просторову протяжність)
a great way — довгий шлях; довгий, тривалий, великий ( про часову протяжність)
great age — глибока старість; сильний, глибокий (про почуття, стан, властивості) інтенсивний, високий (про дії, процеси)
2) видатний3) піднесений, благородний; гарний, позитивний4) шляхетний ( за походженням); світський; пишний (нaпp., про церемонію)5) чудовий, прекрасний; важливий, головний6) (звич. у сполученні з іншим пpикм. розміру) величезний; great9) як компонент складних слів ( great-) пра-; great-grandfather прадід10) icт. вагітна (тж. great with child)great cats — леви, тигри, леопарди
-
14 see
1. n церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) місце єпископа в церкві5) папствоthe Holy S., the S. of Rome — папський престол
2. v (past saw; p.p. seen)1) бачити, дивитисяsee, here he comes! — дивись, ось він іде!
3) уявляти собі4) розуміти, пізнавати; знати; збагнути; усвідомлюватиI see what you mean — я розумію, що ти маєш на увазі
I do not see how to do it — не знаю, як це зробити
see? — розм. зрозуміло?
5) оглядати6) обдумувати, розмірковуватиlet me see — дайте подумати; дозвольте, стривайте; покажіть
7) пережити, зазнати8) бачитися, зустрічатися; відвідувати9) з'ясовувати; довідуватисяI don't know but I'll see — я не знаю, але я з'ясую
10) обдивлятися; оглядати11) допускати, дозволяти12) мати досвід, бути поінформованим13) радитися, консультуватися14) приймати (відвідувачів)15) проводжати16) думати, турбуватися (про щось)17) стежити, доглядати, наглядати (за чимсь, щось)18) вважати, визнаватиsee about — подбати, простежити; доглянути (за чимсь)
see after — доглядати, ходити (за хворим тощо)
see off — проводжати (на поїзд тощо); випроводжати
see out — проводжати до виходу (до дверей); випроводжати; досидіти до кінця (вистави тощо)
see through — бути присутнім (десь) до кінця; доводити до кінця; допомагати, підтримувати (когось); розпізнавати; бачити наскрізь
see here! — амер. послухайте!
to see the light — народитися, з'явитися на світ; прозріти
to see the last of smth. (smb.) — покінчити з чимсь (з кимсь); здихатися чогось (когось)
I see Mr. N. — амер. надаю слово панові Н
see you in church! — амер., розм. бувайте!; до побачення!
* * *I [siː] n; церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) папствоII [siː] vthe Holy See, the S. of Rome — папський престол
1) бачити2) дивитися, бачити; довідуватися, дивитися3) уявляти собі4) знаходити, виявляти5) розуміти, усвідомлювати6) відчувати, зазнавати, переживати; стикатися, зустрічатися7) бачитися8) дізнаватися, довідуватися; з'ясовувати9) обмірковувати, обдумувати10) оглядати, оглянути ( see over)11) допускати, дозволяти12) кapт. приймати виклик13) оглядати ( визначні пам'ятки)14) звертатися ( за порадою); приймати, бути на прийомі ( у справі)15) cл. надавати ( слово)16) подбати, подумати про що-небудь; пильнувати, доглядати, стежити, простежити17) to see across smth переводити, проводжати ( через вулицю) -
15 world
n1) світ, всесвітall the world over, all over the world — в усьому світі, по всьому світу
2) сфера, галузь; колаthe world of commerce — комерційні кола, торговельний світ
3) період історії4) життя (людини)how goes the world with you? — як поживаєте?, як ваші справи?
so goes the world — розм. отаке життя
5) світ, царство6) світ, кругозір7) товариство, середовище, суспільство8) розм. безліч, багато; купа, сила-силеннаW. Bank — Міжнародний (Світовий) банк
world sadness — філос. світова скорбота
world series — спорт. щорічний чемпіонат з бейсболу (у США)
world spirit — філос. світовий дух
out of this world — божественний, чудовий, прекрасний
to come into the world — народитися, з'явитися на світ
what in the world does he mean? — що він, власне, хоче сказати?
world without end — на віки вічні; навіки-віків
* * *I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
16 Бредлі, Френсис Герберт
Бредлі, Френсис Герберт (1846, Клапем - 1924) - англ. філософ, чільний представник абсолютного ідеалізму. Здобув освіту в Оксфорді. Зазнав впливу ідеалізму Гегеля і Грина. За політичними переконаннями був консерватором та активним критиком філософських засад лібералізму, зокрема утилітаризму, емпіризму Дж. Ст. Мілля. Філософська метафізика Б. ґрунтується на ідеї Абсолюту, що тлумачиться як всеохопна цілісність реальності. Пізнання, зазвичай, виокремлює лише часткові аспекти дійсності, які є не реальністю, а лише внутрішньо суперечливою видимістю. Людський інтелект прагне подолати непослідовність і відносність видимості й пізнати Абсолют, для якого характерні гармонійна єдність різноманітності, внутрішня необхідність, довершеність, несуперечливість Ч. уттєвий досвід надає можливість осягнути Абсолют, хоч і не в усій повноті Ц. ілісний, довершений досвід, який спирається на "конкретні універсалії," відкриває шлях до адекватного пізнання Абсолюту. "Абстрактна " та "конкретна універсалії" - категорії логіки Б. Перша (напр., "червоне", "зелене") є несубстанційною й нереальною, у той час як друга (напр. "індивід", "спільнота") - субстанційна, незалежна (хоч і відносно) та реальна. Абсолют не співвідноситься ні з чим, тому він не є Богом. Бог як особистість є видимістю, проявом Абсолюту. Етична позиція Б. теоретично зумовлена тлумаченням проблеми "індивід - спільнота". Його розуміння самореалізації індивіда протистоїть ліберальній концепції егоїзму, оскільки самореалізацію Б. оцінює за критерієм внеску соціалізованого індивіда до соціального цілого. Тлумачення індивіда в абсолютному ідеалізмі Б. тяжіє до неатомістичної метафізики.[br]Осн. тв.: "Етичні студії" (1876); "Принципи логіки". У 2 т. (1883); "Видимість і реальність" (1893); "Нариси про істину і реальність" (1914).Філософський енциклопедичний словник > Бредлі, Френсис Герберт
-
17 операціоналізм
ОПЕРАЦІОНАЛІЗМ ( від лат. operatio - дія, діяння) - заснований Бриджменом напрям у методології та філософії науки, який стверджує, що ніщо не можна пізнати інакше, як через індивідуальний досвід та за допомогою різного роду інструментів. Головною метою О. є прояснення основ науки шляхом особливого методу - операціонального аналізу понять. Поняття, у тому числі логічні та математичні, вважаються синонімічними відповідним (унікальним) множинам операцій, з якими пов'язане їхнє вживання і перевірка досвідом. їх значення визначаються вказівкою на ці операції Н. іякі посилання на властивості, що сприймаються розумом, не можуть слугувати адекватною заміною посилань на реальні операції, оскільки міркування в термінах властивостей потенційно суперечливі і тому згубні для науки. Тільки мислення в термінах реальних інструментальних або хоча б мислених операцій (до яких належать також паперово-олівцеві операції, операції з символами) здатне врятувати науку від руйнівних змін. З точки зору О., поняття перебирають на себе конструктивні функції, які перевищують функції чистого відтворення пізнавальних ситуацій. Разом з тим, за О., поняття є лише описом дій ученого і продуктом цих дій. Вони не відображають об'єктивний світ. Поміркований О. (Пратт, Бенджамін та ін.) не відкидає зручні неопераціональні поняття як такі, що позбавлені сенсу, але загалом специфіка О. зберігається лише доти, доки значення понять та висловлювань прирівнюються до операцій, необхідних для їх формулювання та перевірки, тобто доки операції вважаються єдиним фактором, що формує значення Ц. е породжує низку труднощів у визначенні об'єкта пізнання, у теоретичному прийнятті поняття істини, закону тощо, які спонукали операціоналістів до менш "технічного" та більш гнучкого пояснення операціонального аспекту природи широковживаних понять, відмови від побудови теорії пізнання на жорстко операціональній основі.О. Кравченко -
18 Парменід із Елея
Парменід із Елея (бл. 540/515, Пд. Італія - після 480 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, засновник елейської школи. Написав для рідного міста закони, що виявилися дуже вдалими. До занять філософією навернутий піфагорійцем Амінієм, але розвиває мотиви Ксенофана (у котрого також навчався). Своє філософське вчення виклав у поемі "Про суще (природу)" (назва пізніша), від якої збереглося близько 160 віршів і, зокрема, вступ. Сюжет поеми: юнак, який жадає знання, зустрічає богиню Справедливості (Правди) - Дике. Вона розповідає йому про два шляхи: шлях знання, на якому отримуєш достеменну істину про суще, і шлях гадки (опінії), на якому можливі лише вірогідні уявлення, що ніколи не є достовірними. Як і інші досократики, П. вирішує проблему достеменно існуючого, справжнього буття А. ле, на відміну від них, рішення знаходить не у конкретних субстанціях (Воді, Повітрі, Вогні тощо). П. порушує питання про достеменне буття, яким воно є за власними визначеностями. Його вчення містить те, що засвідчує сама думка (логос), котра мислить буття. П. є зачинателем строгого мислення, цілковито умоглядної метафізики, яка виводить свої положення із самої думки. Отримане таким чином вчення П. про істинно суще можна звести до п'яти головних положень: 1) Лише буття існує, небуття немає. Це висновок з аналізу двох можливостей мислення, що відкриваються на першому шляху, визначеному Дике. Одна можливість, яку обирає П., - з необхідністю є буття. Друга - з необхідністю є небуття, її П. відкидає: адже те, чого немає, не можна ані пізнати, ані висловити. У свою чергу, заперечити реальність буття не можна, не знаючи його, а це передбачає його як існуюче. 2) Буття у своїй достеменності є Єдине, одне, тобто таке, що всюди дорівнює собі і охоплює все існуюче. Відтак Все є одне, Єдине. 3) Властивості Єдиного протилежні якостям, що їх мають чуттєві речі у світі Множинного Є. дине не виникло, не зникне, перебуває вічно (нескінченне), цілокупне, нерухоме, незмінне, гомогенне, не має порожнин (тобто не містить у собі небуття). П. уподібнює його довершено круглій Кулі, кожна точка якої рівновіддалена від центра. Цією метафорою виражається собірівність, безперервність, суцільність та рівноякісність буття (Єдиного). 4) Думка і буття є одне й те саме: мислення підтверджує суще у його буттєвості, а що виявило свою немислимість, не може існувати. На цій підставі спростовується як достовірність свідчень, так і припущення реальності небуття. Умоглядне мислення (логос) отримує значення критерію, яким засвідчується саме буття - суще у його достеменності. 5) Існують два шляхи пізнання: шлях знання, на якому буття постає як Єдине; шлях гадки (грецьк. "докса"), що представляє світ як Множинний і відповідає чуттєвому досвіду. Дане фундаментальне розмежування - умоглядно достовірного знання, з одного боку, і оманливого чуттєвого досвіду, що акумулюється у гадці (опінії), з іншого, - в різноманітних формах відтворюється у західній філософській традиції аж до сьогодення і становить засадничий принцип мислення у її межах. Однак IL, у повній відповідності до ксенофанівської настанови, не відкидає шлях опінії. Після викладу вчення про Єдине (достеменне буття) він подає розлоге вчення про генезис світу чуттєвих речей (Множинного). Всі речі виникають з двох елементів - вогню (активного) і землі (пасивного). Космогонія - це лише вірогідне знання, але воно теж необхідне, відповідаючи природі видимих речей. Учень П. Зенон Елейський сформулював низку аргументів, якими доводить істинність вчення П. про Єдине на противагу свідченням почуттів (див. Зенон Елейський, Елейська школа, досократики). Осн. тв.: "Про суще". -
19 трансцендентальна логіка
ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА ЛОГІКА ( від лат. transcendere- переступати) - неформальна логіка, створена Кантом для з'ясування структури пізнання та його меж З. гідно з Кантом, речі в собі діють на чуттєвість людини і породжують відчуття. Останні поєднуються з формами споглядання, простором і часом, які наявні в суб'єкті і впорядковуються ними. Такий синтез форм споглядання з чуттєвими даними Кант називає явищем і вважає його матеріалом пізнання. Пізнання є другий синтез - явищ з апріорними формами мислення, тобто категоріями. Цей синтез породжує об'єкти або предмети, сукупність яких називається природою, а знання про неї - досвідом. Досвід Кант вважає єдино можливим видом дійсно наукового знання; він і окреслює межу теоретичного пізнання взагалі. Але людина бажає знати й про те, що лежить за його межами, а отже, і за межою чуттєвості. До такого знання вона може доходити лише за допомогою мислення або "чистого розуму". Критикою чистого розуму Кант називав доведення неможливості й ілюзорності такого знання. їх проявом є суперечності, в які впадає при цьому розум. Найбільш значущі суперечності, розкриті Кантом, це - антиномії. Усього він нараховував три об'єкти, з приводу яких суперечності виникають: світ в цілому, Бог, душа людини В. чення про суперечності чистого розуму Кант назвав "трансцендентальною діалектикою". Його діалектика становила складову частину "трансцендентальної логіки" і справила найбільший вплив на подальший розвиток діалектичного мислення у Фіхте, Гегеля та інших мислителів. На відміну від них, діалектика Канта має негативний характер, виражає межі людського пізнання, які можуть бути подолані, згідно з Кантом, лише за допомогою "практичного розуму", який втілюється в моралі і релігії. В цілому проблематика Т. л. Канта не втратила свого значення і до нашого часу.М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > трансцендентальна логіка
-
20 write
1. n1) рел. писання, письмо2) розм. почерк (тж hand of write)2. v (past wrote, writ; p.p. written, writ)1) писатиto write a good (a legible, an illegible) hand — мати гарний (чіткий, нерозбірливий) почерк
to write English — (уміти) писати по-англійському
to write shorthand — стенографувати; знати стенографію
he writes himself «Judge» — він називає себе суддею
2) написати, виписатиhow is this word written?, how do you write this word? — як пишеться це слово?
3) послати листа; повідомити листом4) скласти, написатиto write for «The Times» — бути кореспондентом газети «Таймс»
to write for the stage — писати п'єси, бути драматургом
to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом
5) виражати, показувати6) бути переписувачем (діловодом, клерком)7) страхувати (життя)write down — записувати; викладати письмово
write in — уписувати, уставляти (слово); заповнювати (анкету); амер. подавати начальству заяву (скаргу)
write out — виписувати (з тексту); переписувати
write over — переписати наново; переробити написане; списувати
write up — дописувати; доводити до нинішнього дня (щоденник); рекламувати; вихваляти у пресі
* * *I [rait] n; діал. II [rait] v(wrote, writ; written, writ)1) писатиto write large [small, plain] — писати крупно [мілко, розбірливо]
to write in ink [in pencil] — писати чорнилом [олівцем]
to write with a pen [with a brush, with a piece of chalk] — писати ручкою [пензлем, крейдою]
to write a good [a legible, an illegible]hand — мати хороший [чіткий, нерозбірливий]почерк
to write Greek — ( вміти) писати по-грецьки; refl офіц. іменувати себе ( в адресі)
he writes himself "Colonel" — він іменує себе полковником, він підписується "полковник" такий-то
2) написати (тж, to write down)to write a cheque [a prescription] — виписати чек [рецепт]
how do you write this word є, how is this word written — є як пишеться це словоє
3) повідомляти в письмовій формі; написати, відіслати лист ( to write off)5) складати, писатиto write books [articles, poems, reviews] — писати книги [статті, вірші, рецензії]
to write in /for/ papers /for the press/ — бути журналістом
to write for "The Times" — співробітничати в газеті "Таймс"
to write for the stage — писати для театру, бути драматургом
to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом
to write music — писати музику, бути композитором
to write from experience — писати на основі власного досвіду, писати про те, що знаєш
he writes on /about/ gardening — він пише про садівництво
6) виражати, показуватиto be written on /all over/ one's face — бути написаним на обличчі
7) залишати незгладимий слід; увічнювати8) cтpax. приймати на страхування9) обч. вводити інформацію••author who wrote himself out in his first novel — письменник, що вичерпав себе в першому ж романі
to write oneself man /woman/ — досягнути повноліття
- 1
- 2
См. также в других словарях:
зазнавати — аю/, ає/ш, недок., зазна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., рідко з підрядним реченням. 1) Пізнавати на власному досвіді, переживати що небудь, зустрічатися, стикатися з чимось. || Відчувати, почувати що небудь. || тільки 3 ос. Під дією чого небудь… … Український тлумачний словник
знатися — зна/юся, зна/єшся, недок., розм. 1) з ким. Бути знайомим, дружити, приятелювати з ким небудь. •• Зна/тися з нечи/стою си/лою займатися чаклунством. 2) з чим. Стикатися з чимось, зазнавати чого небудь, переживати, відчувати щось. || безос. 3) на… … Український тлумачний словник
знаючий — а, е. 1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до знати 2), 4 6). 2) у знач. прикм. Який обізнаний із чим небудь, знає свою справу, вміє щось робити. || у знач. ім. зна/ючий, чого, ч.; зна/юча, чої, ж. Обізнана з чим небудь, досвідчена людина … Український тлумачний словник
розумітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) на чому, у (в) чому. Бути обізнаним з чим небудь, вміти розбиратися, мати досвід у чомусь. || Знати смак у чому небудь. || Мати елементарні початкові відомості з якої небудь галузі знання. 2) також над чим, рідко за чим,… … Український тлумачний словник
спробувати — ую, уєш, док. 1) неперех., перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку небудь дію, здійснити щось. || тільки наказ. сп. спро/буй, спро/буйте, розм. Уживається як натяк на труднощі у здійсненні, виконанні чого небудь. || Зважитися, насмілитися … Український тлумачний словник
узнавати — (взнава/ти), наю/, нає/ш, недок., узна/ти (взна/ти), на/ю, на/єш, док., перех. і неперех. 1) Одержувати відомості, дізнаватися про кого , що небудь. || Довідуватися про кого , що небудь, розпитуючи, вивідуючи, спостерігаючи і т. ін. || перев. док … Український тлумачний словник
знаючий — ча, че, Пр. Дієпр. акт. теп. ч. до знати. Мудрий, розумний, обізнаний з певними справами, досвідчений … Словник лемківскої говірки